Київ і кияни Щорічна конференція (2025)

Мартинюк О.В. Електоральні зібрання у Києві 1906-1912 рр. як практика демократії в умовах абсолютизму// Живучи в модерному місті: Київ кінця ХІХ – середини ХХ століть/ Упор. О. Бетлій, К. Диса, О. Мартинюк. – Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2016. – С. 166-181

Живучи в модерному місті: Київ кінця ХІХ – середини ХХ століть, 2016

Practicing Democracy Under Absolutist Rule: Electoral Gatherings in Kyiv in 1912 This text describes the legal frameworks and practices behind public political gatherings in Kyiv between the revolutions of 1905 and 1917 with a particular focus on electoral gatherings in 1912 that caused an empire-wide scandal. While public gatherings and associations were by default prohibited in the Russian Empire before 1905 and limited only to the “worker class” in the Soviet Union, the decade before the fall of the absolutist regime marked the development of a vibrant culture of public political debate. In a society that remained for the most part illiterate, public meetings were one of the key channels for promoting political agenda. Although the law secured the right for everyone to convene, the local administration often used various gaps in the law to limit the exercise of this right by opposition groups. In 1912, amid the Mendel Beilis blood-libel case and the electoral rally to the fourth State Duma, the local administration first prohibited liberal and left groups from holding public meetings, and then, after the latter attempted to exercise this right, the police closed down five out of six meetings. This incident demonstrated various strategies for achieving political goals: the local administration instrumentalized anti-Semitism to secure the electoral victory of Russian nationalists; the opposition united around the idea of defending the right to convene despite ideological divides; while the radical right-wing youth provoked and tested the nascent political freedoms for their ability to maintain social stability between the varying and diverse new political actors.

Memory Factories: Professional Photography in Kyiv, 1850-1918

Text and Image: Essential Problems in Art History

The article deals with the early history of photographic industry in Kyiv as a complex cultural phenomenon. Special attention is focused on the portrait photography as a 'technology of memory'. It involves methods of social history of art, prosopography and visual anthropology. The study is based on the wide scope of archival documents, including the correspondence of publishing facilities inspector, who supervised the photographic activity in Kyiv from 1888 to 1909. By the early 20 th century, making, collecting, displaying and exchanging the photographic portraits became an important memorial practice for townspeople throughout the world. In the pre-WWI Kyiv dozens of ateliers produced photographic portraits in large quantities. While the urbanization and economic growth boosted migration activity and washed out traditional family and neighborhood networks, the photography provided an instrument for maintaining emotional connections between people. The author emphasizes the role of a professional photographer who acted as a maker of 'memory artifacts' for individuals and families and, therefore, established aesthetic standards for their private visual archives. It is stated that the professional photography played a noticeable role in modernization and westernization of Kyiv. With its relatively low barrier to entry, it provided a professionalization opportunity for women, representatives of the lower social classes or discriminated ethnic groups (such as Poles after the January Insurrection, and Jews). While working in a competitive environment, photographers had to adopt new technologies, improve business processes and increase their own educational level. At the same time, their artistic freedom was rather limited. The style of photographic portrait was inherited from the Eighteen and Nineteen-century academic art, so it is usually hard to distinguish photographic portraits made in Kyiv or in any other European city of that period. Body language of models, their clothing and personal adornments as well as studio decorations and accessories aimed to construct the image of successful individuals, faithful friends, closely tied family members with their own strictly defined social roles etc. The old-fashioned style of the early twentieth century portraiture shaped the visual aesthetics of photographic portrait that was noticeable enough even several decades later.

IMAGO URBIS. Київ на стародавніх мапах. Монографія.

IMAGO URBIS. Київ на стародавніх мапах, 2017

The monograph is devoted to the history of Kyiv and its cartography. Issues of sacred topography, history of fortification and colonial history of the city

Polish Demonstrations in Right-Bank Ukraine on the Eve of the January Uprising of 1863: Participants, Demands, Consequences

Ukraïnsʹkij ìstoričnij žurnal, 2023

KYIV I KYJANY

ПОМЕШКАННЯ ТА ПОБУТОВІ УМОВИ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ СВ. ВОЛОДИМИРА (1834-1863 рр.)

Місто: історія, культура, суспільство, 2017

У статті висвітлені особливості житлових умов студентів Універ-ситету св. Володимира упродовж 1834-1863 рр. Проаналізовано типи помешкань двох головних груп студентів. Казеннокоштних, «незамож-них» студентів (рос.-недостаточных студентов), які забезпечувалися за рахунок держави та своєкоштних, які навчалися за власний кошт. Встановлено, що приміщення для спільного проживання для казенно-коштних і «незаможних» студентів мали належний рівень побутових умов та в цілому були комфортними для проживання студентів, вод-ночас вони слугували формою контролю над вихованцями університету. З'ясовано, що помешкання своєкоштних студентів суттєво відрізня-лося за рівнем побутових умов. Встановлено, що зазвичай студентські помешкання розташовувалися поруч з університетськими будівлями, утворюючи компактні квартали, переважно заселені вихованцями уні-верситету. У публікації описано особливості побутових умов життя студентів (опалення, освітлення, водопостачання, санітарно-гігієнічні умови) як казеннокоштних, так і своєкоштних студентів.

Науковий вісник Національного музею історії України. Випуск 2 (2017) / Scientific Bulletin of National Museum of Ukrainian History. Issue 2 (2017)

Науковий вісник Національного музею історії України, 2017

Науковий вісник Національного музею історії України. Зб. наук. пр. Випуск 2 / Відп. ред. Б.К. Патриляк. – К.: Левада, 2017. – 480 с. – ISBN 978-617-7527-12-0. Збірка наукових праць матеріалів щорічної науково-практичної конференції Національного музею історії України у 2016 р. Розрахована на фахівців у галузі музеєзнавства, музейних працівників, викладачів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю.

ПАМ'ЯТКОЗНАВЧІ СТУДІЇ: ПРОБЛЕМИ, ПРАКТИКИ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

СУЧАСНА АРХІТЕКТУРА ЯК ЧАСТИНА НАРАТИВНОГО МУЗЕЮ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ВІДВІДУВАЧА, 2020

Аналізується роль музеїв у суспільстві у процесі їхнього розвитку – від перших публічних до сучасних постмодерністичних музеїв. У цьому контексті приділяється увага ролі музеїв у створенні і розвитку ієрархії нових цінностей XVIII–XIX ст., створення канону музейної архітектури і його зв’язкам з поглядами на функції музею того часу. Окремо розглядається відхід музеїв від модерністічного архітектурного канону і розвиток сучасної музейної архітектури в контексті постмодерністичних наративних музеїв. Особливу увагу автори приділяють ролі архітектури у процесі формування і трансляції історичної пам’яті наративними музеями. Автори розглядають символізм архітектури як засіб передачі основної теми музею, а також на досвіді польських наративних музеїв показують важливість архітектурного планування в процесі створення музею і функціонування його публічної програми. Також автори зупиняються на ролі сучасної музейної інфраструктури для успішної конкуренції сучасного музею на ринку рекреаційних послуг.

«Щоденні нотатки» київського протоієрея Модеста Залеського з колекції НМІУ

Науковий вісник Національного музею історії України. Збірник наукових праць, 2018

The artistic interests of St. Vladimir University students: Theatre (1834-1863)

Text and Image: Essential Problems in Art History